Йен Ґел про відбудову українських зруйнованих міст

Про відбудову України говорять уже з кожного кутка. 8 квітня на ютуб-каналі «Школа PRO PM» усесвітньо відомий данський архітектор Йен Ґел провів вебінар «Відбудова зруйнованих міст України». Там він поділився власним досвідом з українською авдиторією. Ґел є консультантом з міського дизайну в Копенгаґені, автором багатьох книжок з архітектури, урбаністики та міського дизайну, а також засновником архітектурного бюро «Gehl Architects».

У цьому дописі ми розглянемо найважливіші думки Йена Ґела щодо планування та відбудови українських міст. Проте його ідеї, як завжди, актуальні і поза воєнним контекстом. Цей вебінар ґрунтувався на розгляді його книжки «Міста для людей», виданій українською 2018-го. Тому рекомендуємо її вам до прочитання, адже там розлого пояснені всі його думки.

Команда урбаністичної громадської організації «Семиярусна гора» зібрала короткий підсумок того, про що говорив Йен Ґел. Оригінальний допис вийшов спільно з UKRAЇNER, за що ми дуже вдячні їхній команді, адже це дозволило залучити більшу кількість авдиторії.

Спершу ми формуємо міста — згодом вони формують нас

Йен Ґел почав із того, що вкотре нагадав про пріоритети міського планування. Його відомий вислів, який навіть друкують на футболках, став невід’ємним доповненням розмови про те, якими повинні бути міста.

Нам варто розуміти, що місто має бути зручним для його мешканців. Архітектор поставив таку пріоритетність: спершу люди, тоді простори їхньої взаємодії і лише після цього споруди. Сьогодні міста асоціюються з будівлями, а не зручними просторами. Однак парки, сквери, звичайні вулиці є важливішими за хмарочоси. Тому цю ієрархію потрібно пам’ятати при відбудові.

Міста для людей

Ґел вважає, що після Другої світової війни пріоритети змінилися. Пріоритетною стала інфраструктура для автомобілів. Це яскраво ілюструє рідне місто Ґела, Копенгаген, в якому лише за 20 років центральна площа з пішохідної та зручної перетворилася на хаотичне місце з постійними заторами (чимось нагадує київські затори навіть у воєнний час). Місто вийшло з цієї ситуації найкращим чином, повернувши пріоритет пішоходам.

Йен є відомим проповідником ще однієї ієрархії жителів міста відповідно до їхнього способу пересування: пішоходи — велосипедисти — громадський транспорт — автомобілі. Тож у нових містах ми маємо шанс відмовитися від застарілих практик і знову почати проектувати для людей. Радянські розв’язки можна перебудувати на європейський лад. Також кількість автомобілів може суттєво зменшитися, якщо заохочувати використання велосипедів або громадського транспорту.

Щільність

Важливо зважати на щільність публічних просторів. Наприклад, відмовлятися від величезних майданів або пішохідних ділянок, на яких немає місць взаємодії між людьми: вуличних меблів, озеленення, закладів обслуговування тощо. Прикладом, який не варто наслідувати, є Поштова площа. На ній відсутнє озеленення та навіть лавочки, тому там не хочеться затримуватися, а лише швидше покинути це місце.

Тож під час відбудови наших міст варто уникати створення пустих просторів та втілювати сучасні світові тенденції міського дизайну.

Стратегія

Це перший крок. Автор стверджує, що без стратегії нам буде важко. Ґел пропонує визначити цілі на найближчі 10-20 років. Після цього ми зможемо відстежувати власний прогрес відповідно до визначених цілей.

Звісно, при розробці стратегії не варто нехтувати залученням іноземних фахівців, адже об’єднавши їхні широкі можливості з власним досвідом, ми зможемо досягнути найкращих результатів у відбудові.

Екологічна ситуація matters!

Скандинавський архітектор робить акцент на екологічних викликах майбутнього. Зокрема, він радить використовувати дерево як важливий матеріал для архітектурних об’єктів, адже це практичніше та екологічніше.

Однак у коментарях до цього допису в інстаграмі пункт про деревину викликав дискусію. Адже дерево – не безкінечний ресурс, тому деякі користувачі з організацій, які мають екоспрямування, закликали переглянути цей підхід. Натомість вони пропонують використати коноплі чи інші екоматеріали, яких в Україні достатньо, щоб поєднати їх з деревом.

Питання нашої екосвідомості все ще є окремою темою для обговорення. На жаль, сортування сміття, ставлення до довкілля тощо залишають бажати кращого в наших реаліях. Однак варто відзначити прогрес останніх десяти років, адже за цей час різноманітні громадські організації активно популяризували різні екотренди та практики, які допомагають вирішувати виклики.

Кожен важливий!

«Майбутнє повинне бути кращим за минуле, — каже Ґел. — Кожен буде корисним для відбудови країни. Кожна професія знадобиться, незалежно від вашої освіти».

З цими словами легко погодитися, адже вже сьогодні видно плоди спільних дій. Тому після перемоги важко уявити відбудову без залученості усіх українців, незалежно від їхнього місця проживання!

Підтримка світової спільноти лише підкріплює переконання, що об’єднавшись ми зможемо відбудувати Україну найближчим часом!