• EN

  • UA

  • EN

  • UA

Оуен Хазерлі про перебудову Ковентрі

Оуен Хазерлі про перебудову Ковентрі

Перший вебінар з циклу “Світові кейси по відбудові зруйнованих міст” був присвячений післявоєнній відбудові міста Ковентрі, неподалік Бірмінгему. 

Британський письменник та журналіст Оуен Хазерлі розповів як відновлювали місто після війни, які виклики стояли перед містянами та як досвід Ковентрі може допомогти Україні.

Післявоєнну історію відновлення Ковентрі Оуен пропонує розглянути у 6-ти етапах:

  • міський та історичний контекст - яким було місто до війни;
  • терміни відновлення;
  • яким місто мало стати після відбудови;
  • ідеологічне підґрунтя відновленні міста, які наративи намагались створити;
  • занепад міста у кінці 70-х та 80-х роках;
  • розквіт міста у сьогоденні.

Нацистські війська ніколи не окупували Британію, тож наслідки руйнувань були не такі важкі, як, приміром, у Польщі. Тим не менш, центральна частина міста Ковентрі була суттєво зруйнована і її довелось відбудовувати “з нуля”.

Довоєнний контекст

Довоєнний Ковентрі - промислове місто. Тут знаходились авіаційні заводи та підприємства з виготовлення зброї. Це і була одна з причин нищівного бомбардування.

Але також, Ковентрі - ще й середньовічне місто, зі старовинною історією та пам'ятками. Як і у випадку з Варшавою, нацисти намагались зруйнувати цю історію.

Цікавий факт, зауважує Оуен, що нацисти вели бомбардування використовуючи туристичні путівники.

Швидке відновлення

Відновлення міста почалося відразу після війни. 

Влада міста Ковентрі викуповувала у власників всі необхідні ділянки для побудови нового центру. Без такого кроку, швидке відновлення було б неможливим. Тим не менш вся перебудова Ковентрі зайняла приблизно 20 років.

Бачення архітекторів

Архітектори прагнули відбудувати центр міста модерністичним, з більшими просторами та ширшими дорогами. Мода на модернізм у ті дні продиктувала ряд помилок у плануванні середовища. Наприклад - втрата середньовічної ідентичності Ковентрі та великі автомагістралі, які розривали тканину міста.

Ідеологія міста

Ковентрі позиціонував себе не тільки як промислове місто, а й як місто миру. У післявоєнні роки на вулицях з'явилося багато сучасного мистецтва. Це й фрески, барельєфи, арт-об'єкти та мурали. Різноманіття вуличного мистецтва привносили люди з різних країн, що приймали участь у відбудові. По суті, це була інтерналізація і меморалізація миру, заснована на середньовічній культурі Ковентрі та культурах інших країн.

Криза міста

У 60-70 рр. центр міста перетворився у засилля магазинів, в якому не було міського різноманіття. Збудовані автомагістралі та кільцева дорога ще більше охарактеризувало Ковентрі як “модерністичне місто машин”. Розквіт промисловості залучив до міста багато людей. Але спад виробництва у 80 х відчутно вдарив по кількості населення. Наприкінці 80 х та у 90 х почалася демографічна криза, місто занепадало.

Сучасний Ковентрі

Відродження почалося у 2000 х роках. Нова міська політика дала поштовх відкриттю нових коледжів, університетів та галерей. В місті почали проводити багато мистецьких та музичних заходів.

Сьогодні Ковентрі - хоч й модерністичне, але, разом з тим, нетрадиційне місто. У міста ніколи не було особливого інтересу у збереженні довоєнної ідентичності. Воно прагнуло бути більше глобалістичним, ніж унікальним. У той же час Ковентрі відкрилось світу як місто миру та демократії. 

Післямова

Після закінчення лекції письменник присвятив час дискусії стосовно відновленню українських міст.

Варто почати з того, наскільки ви були задоволені або незадоволені містом, в якому жили перед війною.

  • Будівництво житла набагато повільніше ніж має бути. Тож, пріоритетом першої хвилі - префабриковані будинки на одну сім'ю. Далі - поступова їх заміна на якісне житло.
  • Нове планування повинно бути гнучким та реагувати на проблеми що виникають або можуть виникнути у майбутньому. Для відбудови доцільне вторинне використання матеріалів зі зруйнованих будівель.
  • Наразі ще неможливо зібрати весь масив даних, необхідний для початку відновлення. Проблема може полягати скоріше в ясності збору даних, ніж у їх кількості.
  • У конкурсах на кращий проект відбудови є свої позитивні та негативні сторони. З однієї сторони, публічність та прозорість для всіх учасників - це великий плюс. З іншої - втрата часу. Також буває, що результат конкурсу - це змагання у найдорожчих рендерах, які ніколи не реалізуються.
  • Додаткові гроші на відбудову можна знаходити за рахунок диференційованої системи оподаткування. У 50-70 х роках Англія запровадила величезні податки на прибуток для заможних верств населення, який міг сягати до 90%. Про це навіть співали Бітлз у пісні “Taxman”. Такий крок може спрацювати й для України.
  • Важливо використовувати експертизу саме локальних архітекторів та планувальників, аніж сторонніх організацій. Проектувальники мають жити в місті, відчувати контекст, культуру, співвітчизників. Це люди, які повинні кожного дня взаємодіяти з місцем проектування, та стояти в авангарді відновлення.
  • Планування міста закордонними спеціалістами - не кращий варіант для відновлення зруйнованих територій. В цьому випадку є загроза втрати архітектурної ідентичності середовища на десятиріччя. На думку Оуена, важливіше зберегти унікальність міста, ніж прагнути його глобалізації.
  • Важливо уникати глобалізації культури у міському плануванні, де одні й ті самі архітектурні фірми розробляють одні й ті самі планувальні рішення для кожного міста.

Текст: Антон Герасимович.

Фото обкладинки: Stuart Frisby з Unsplash.

➤ У викладі Антона Герасимовича читайте також ключові тези про відбудову Варшави від Ґжеґожа Пйонтека.